Загалом, покійні не потребують ні гробу, ні пам`ятника – все це данина традиціям, нехай і благочестивим. А ось вічно жива душа  відчуває велику необхідність у нашій постійній молитві, тому що сама вона не може творити добрих справ, якими була б в змозі умилостивити Бога.

Молитва за померлих – це найбільше і найголовніше, що ми можемо зробити для тих, хто відійшов у світ інший.

На Радоницю, за традицією, віруючі відвідують кладовище, моляться біля могил, здійснюють літію, роздають милостиню.